Кілька десятків вітчизняних фермерів зібралися в столиці на 5-ій аграрній конференції "Мільйон з гектара". Вона проводилась проектом "АПК-Інформ: овочі та фрукти" за пiдтримки Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) в рамках ініціативи ЄС – EU4Business. Учасники обговорити перспективні ніші у виробництві та переробці сільськогосподарських культур в Україні. Цього разу дискутували про вирощування спаржі, креветок та кизилу, заморожування та сушіння ягід, бджільництво та маркетингове просування цієї продукції.

Економіст інвестиційного центру FAO Андрій Ярмак впевнений, що нішевий продукт у сільському господарстві – це не обов'язково якась екзотична рослина, яку ще мало хто вирощує. Нішевим та успішним може бути і вирощування та продаж яблука, яке в нинішньому сезоні через надвиробництво та низьку ціну деякі фермери просто викидали.

Читайте також: Скасування мита на експорт металобрухту може призвести до зупинки деяких метпідприємств України

Прибуткова ніша, яка дозволяє отримати максимальний прибуток сільгоспвиробнику – це постійний рух в напрямку, відмінному від масового руху, – впевнений Андрій Ярмак. – Це філософський підхід до бізнесу та продукту або послуги.

Однак ідея також дуже важлива. Наприклад, такі рослини як синяк звичайний або горобейник лікарський у нас вважаються бур'яном. Однак ці рослини мають надзвичайно багато Омега-3 – вітаміну, який присутній у рибі та морепродуктах. А от для веганів та сироїдів вони недоступні, а організму людини Омега-3 потрібна. Тому олія з цих рослин стала дуже популярною.

Рослина, яка в Західній Європі має хороший збут, а в Україні її популярність лише набирає обертів – спаржа, або аспарагус. Через велику трудоємність її вирощування Україна має конкурентні переваги перед традиційними її постачальниками на ринки Європи, де вартість робочої сили набагато вища. А от клімат нашої країни цілком сприятливий для вирощування спаржі. Експерт з Нідерландів Піт Бьорскенс розповів про європейський досвід вирощування аспарагусу. А українець Петро Григор'єв – на практиці вітчизняного господарювання розказав про нюанси вирощування та маркетингу спаржі.

Ще одна галузь рослинництва, яка прийшла в Україну з Західної Європи та має непогані перспективи – вирощування мікрогріну – паростків зелених культур. Вони мають багато вітамінів та популярні в ресторанах усього світу, а коштують дуже дорого (700 і більше гривень за кілограм). Привабливість цього виду бізнесу в тому, що технологія вирощування мікрогріну не дуже складна, хоча й потребує закритого ґрунту. Теплиці можна максимально автоматизувати, а розміщувати їх необхідно поблизу великих мегаполісів. Однак ізраїльський експерт з організації вирощування мікрогріну Фрідріх Рубінштейн зауважив, що за наявності великої кількості виробників цього продукту прибутковість його вирощування зійде нанівець.

Мигдаль, кизил, суниця альпійська, обліпиха, лимонник та актинідія – це далеко не повний перелік культур, які на сьогодні можна назвати нішевими в Україні, а значить – високоприбутковими. Про особливості їх вирощування експерти розповідали учасникам конференції. Однак поки внутрішній ринок для цих культур ще несформований, є сенс звернути увагу на експортні ринки. А щоб вийти на них, варто прорахувати можливості доробки сільгосппродукції – перш за все сушки та заморозки. Адже в такому вигляді рослини мають більшу транспортабельність. Сучасні рішення для сушки чи заморозки плодів та листя забезпечують високу якість та невеликі витрати енергії. Тому їх можуть придбати навіть невеликі виробники сільгосппродукції. Або використовувати потужності спеціалізованих підприємств.

Керівник департаменту розвитку ОРСП "Столичний" В'ячеслав Забєлін проаналізував цикли життя нішевих продуктів України за наявністю їх на гуртовому ринку Києва. Згідно його дослідження, лохина та ожина вже перейшла до фази насичення – ці продути мають як добрий попит, так і наявність достатньої кількості пропозиції. Водночас батат, спаржа і мікрогрін – лише на етапі зростання попиту. А такі продукти, як гострі перці, артишок та бейбі овочі поки що представлені переважно імпортом, тож мають усі перспективи стати вигідними для вирощування продуктами.

Читайте також: МХП забезпечив найбільший притік валюти в країну від експорту продукції птахівництва