Креветки в пустыне, или Аквапоника и агроаквафермы – будущее продовольственной безопасности мира

Деякі інтегровані фермерські господарства використовують води на 90% менше у порівнянні з традиційним сільським господарством. Це прекрасний результат для сільськогосподарського сектору, в якому використовується близько 70% усієї доступної прісної води у світі.

Зверніть увагу! Що потрібно знати про мікрозелень: користь та як правильно вирощувати

Дорогоцінна вода

Для тих регіонів світу, де й так мізерні запаси води, надзвичайно важливі інноваційні методи вирощування продовольства. Наприклад, це дуже актуально для Близького Сходу та Північної Африки, які знамениті своєю спекою та пустелями. У цих регіонах один із найнижчих рівнів запасів прісної води у світі, та й ті переважно ґрунтові, невідновлювані запаси близькі до вичерпання. За останні 40 років об’єми доступної прісної води скоротились там на 60% і, очікується, що до 2050 року вони знизяться ще на 50%.

У цих регіонах 85% води використовує сільське господарство, й у випадку її нестачі саме ця галузь постраждає найбільше. Наслідки для економіки та продовольчої безпеки будуть тяжкими. У такій ситуації збереження води – не просто розумна практика. Зовсім скоро вона може стати єдиною!

Подвійний "удар" аквапоніки

Класична акваферма

На щастя, для зниження використання води існують інноваційні методи. Інтегровані агроакваферми поєднують нові технології та передові прийоми для зменшення "водного сліду" від сільського господарства та для раціонального й ефективного використання природних ресурсів.

В аквапоніці вода має подвійне значення – для проживання риби та для вирощування сільськогосподарських культур, що дозволяє отримати одразу два продукти. І це не єдина перевага: відходи життєдіяльності риби удобрюють воду, яка зрошує рослини, а рослини очищують воду для риби. Ситуація безпрограшна. Продовольства більше, а ресурсів – менше. Це майбутнє сільського господарства!

Інтегровані акваферми

На Близькому Сході та в Північній Африці вода – не єдина проблема, існує також дефіцит якісного ґрунту. 45% територій цих регіонів, що підходять для землеробства, зіштовхуються з підвищеною солоністю, нестачею поживних речовин та ерозією.

Інтегровані агроакваферми пропонують рішення для отримання овочів та іншого продовольства на несприятливих або непридатних землях. Це чудовий спосіб забезпечити населення регіону продовольством місцевого виробництва, що надасть людям необхідні білки та мінеральні речовини, однак без інтенсивного витрачання води. Але розповсюдження таких ферм потребує переосмислення і технічних знань, якими володіють не всі фермери.

Аквапоніка: світ освоює нову технологію

Допомога від ФАО

Саме тому досвід Продовольчої та сільськогосподарська організації ООН (ФАО) такий цінний.

ФАО стала однією з перших установ ООН, що займається аквакультурою в пустелі й на посушливих землях. Вона також знайшла найбільш підходящі рішення проблем нестачі води, деградації ґрунтів, та продовольчої безпеки – наприклад, інтегровані агроакваферми й аквапоніка, – каже Валеріо Креспі, фахівець ФАО з рибальства та аквакультури.

ФАО організувала ознайомчі відвідини на фермерські господарства, завдяки чому алжирські, єгипетські й оманські фермери змогли відвідати 15 інтегрованих агроакваферм та обмінятися одне з одним новими методами та прийомами. Саме ця тріада країн (Алжир, Єгипет і Оман) – гарний приклад успішного співробітництва "Південь-Південь", адже кожна з країн володіє різними рівнями майстерності й досвіду роботи з такими системами.

Оман тільки почав працювати з інтегрованими агроаквафермами, тоді як Єгипет вважається однією з провідних країн світу з виробництва аквакультури та водокористування. Алжир має новий досвід у роботі з агроаквагосподарськими виробничими системами, яким він не готовий ділитись, наприклад, технологією вирощування креветок, що успішно працює у віддалених сільських та бідних на воду районах.

Риба + зелень

Креветки в пустелі

Деякі інтегровані агроакваферми творять чудеса.

Побачити вирощування креветок посеред пустелі в Алжирі – як у космосі побувати, – каже Пола Антон, фахівець ФАО з рибальства.

Під час ознайомчих відвідин учасники програми змогли побачити різноманітні системи, які застосовують на кожній фермі, та обговорити передові практики з їхніми власниками. Вони обмінялися знаннями у різних сферах: постійного постачання насіння та кормів, диверсифікації видів, здоров’я риби, ведення фермерських господарств, реалізації готової продукції та розвитку кооперативів. У фермерів була можливість обговорити засвоєні знання, особистий досвід і посперечатися про нові ідеї, а також обмінятися думками щодо непростих задач, які постали перед ними.

Використовувані системи та матеріали на кожній фермі різні, тому ці поїздки дозволяють нам дізнатися про різні ідеї. Я візьму ці знання та впроваджу їх на своїй фермі, і буду дотримуватися тих самих правил, які ми спостерігали в обох країнах, – пояснює Рабаб Хашим, фермерка з Оману, яка займається агроаквакультурою.

Інтегровані агроакваферми пропонують місцевому населенню такі продукти, як тиляпія в Єгипті й Омані або африканський кларієвий сом в Алжирі, сприяючи споживанню нового джерела білка, не відомого їхній традиційній кухні. Це джерело білка дешевше, ніж у традиційних місцевих продуктах, та вимагає значно меншого використання природних ресурсів, особливо води.

Продовольча криза
Через пандемію коронавірусу ймовірно може виникнути продовольча криза, що матиме важкі та довгострокові наслідки для всього світу. Вже сьогодні в деяких країнах є дефіцит продовольчих продуктів. Що далі? Чи не стане шляхом виходу із кризи сучасний тренд агроекологія?
Відповіді на ці та інші питання – у матеріалі Агро24 "Продовольство і агроекологія: як впоратись з прийдешніми потрясіннями".