"Один з найбільших спадів капіталовкладень за останні 5 років", – так назвав ситуацію з інвестиціями в сільське господарство у першому кварталі 2020 року завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту аграрної економіки Олександр Захарчук.

Важлво знати! "Продовольча криза-2020: що чекає світ і Україну?

За даними Державної служби статистики України, у перші три місяці 2020 року обсяг вкладень у сільське господарство, мисливство і в пов’язані з ними послуги склав 7,1 мільярда гривень, що більш ніж на 35,3% менше за аналогічний період-2019. Тоді сума інвестицій була майже 10,9 мільярдів.

Захарчук зазначив, що найбільше зниження інвестиційних обсягів у галузі припало на лісове господарство і лісозаготівлі – менше на 67,1% порівняно з першим кварталом 2019 року. Найменше постраждало рибне господарство – лише "мінус" 3,2%.

Негативна динаміка напряму пов’язана з карантином, запровадженим через епідемію коронавірусу, каже експерт. Але треба також звернути увагу на те, що інвестиційний спад почався ще раніше – у 2019 році. Це, на думку Захарчука, "наслідок непослідовної та недосконалої інвестиційної політики держави в аграрній сфері". Бо її інвестували за принципом залишкового виділення бюджетних коштів.

Наслідок таких дій: у сільському господарстві, яке дає близько 11-15% валової доданої вартості держави, поглибилися численні проблеми, серед яких фахівець назвав, нерозвиненість виробничої інвестиційної та інноваційної інфраструктури, надмірний знос основних засобів і відсутність умов їх відтворення, недостатня ліквідність інвестицій, невирішеність проблеми іпотеки, брак фінансування заходів з розвитку шляхової мережі на селі тощо.

Які інвестиції в інших галузях?

Загальний обсяг капітальних інвестицій в Україні у першому кварталі 2020 року склав 76,9 мільярда гривень. Це на 29% менше, ніж за аналогічний період 2019 року, коли було вкладено 108,3 мільярда.

Серед усіх галузей найбільше постраждали:

  • мистецтво, спорт, розваги та відпочинок – зменшення на 79,8%
  • наукові дослідження та розробки – на 72,6%
  • сфера харчування – на 66,7%
  • транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – на 55,4%
  • промисловість – 30,7%
  • будівництво – на 11,2%

Окрім даних щодо інвестицій, стало відомо "Як на ціну продуктів вплинуло державне регулювання, – відповідь НБУ".