Агро24 пропонує вашій увазі серію публікацій про органічне сільське господарство. У першому матеріалі ми пояснили: що це таке і як працює. Тепер розповімо про його переваги з точки зору екології.

Це важливо! Продовольство і агроекологія: як впоратись з прийдешніми потрясіннями

Органічне сільське господарство – це довгострокова стабільність

Багато змін у навколишньому середовищі мають довгостроковий характер і виникають повільно протягом тривалого часу. Органічне сільське господарство передбачає довгостроковий вплив на агроекосистему. Воно має на меті виробляти продукти харчування в умовах екологічного балансу, запобігаючи виснаженню родючості ґрунтів або виникненню проблем зі шкідниками.

Органічне сільське господарство надає перевагу превентивним заходам на противагу рішенню проблем уже після того, як вони виникли.

Ґрунт

Такі практики землекористування як сівозміна, обробіток проміжних культур, різновиди симбіозу, обробіток покривних культур і мінімальна обробка ґрунту – найважливіші методи органічного сільського господарства. Вони сприяють розвитку ґрунтової флори та фауни, покращують склад і структуру ґрунту, створюють стабільніші екосистеми.

В результаті такого підходу посилюється обіг поживних й енергетичних речовин, підвищюється здатність ґрунту утримувати вологу та поживні речовини, що компенсує відмову від мінеральних добрив. Такі методи землекористування також грають вагому роль у боротьбі з ерозією ґрунту. Час, протягом якого ґрунт піддається впливу ерозійних процесів, істотно скорочується, біорізноманіття ґрунту зростає, втрати поживних речовин зменшуються, – все разом підтримує та підвищує родючість ґрунту.

Експорт поживних речовин, що містяться в ґрунті, зазвичай компенсується поновлюваними ресурсами, які виробляються на фермах. Однак іноді необхідно додаткове збагачення органічного ґрунту калієм, фосфором, кальцієм, магнієм та іншими мікроелементами із зовнішніх джерел.

Вода

У багатьох сільськогосподарських регіонах забруднення ґрунтових вод внаслідок застосування синтетичних добрив та пестицидів – головна проблема. Їх використання в органічному сільському господарстві заборонено, тому синтетику замінюють органічними добривами (компост, гній, зелені добрива). Така заміна спільно з використанням більшого біологічного різноманіття (щодо вирощуваних культур) призводять до поліпшення структури ґрунту й інфільтрації води.

Правильне управління органічними системами з покращеною здатністю утримувати поживні речовини істотно скорочує ризик забруднення ґрунтових вод.

Повітря

Органічне сільське господарство скорочує використання невідновлюваних джерел енергії шляхом зменшення агрохімічних потреб (цьому методу необхідно більше викопного палива).

Органічне сільське господарство веде боротьбу з парниковим ефектом і процесом глобального потепління завдяки практикам, що призводять до утримання вуглецю в ґрунті. Таких практик у цій царині досить багато, наприклад: мінімальна обробка ґрунту, повернення рослинних залишків врожаю в ґрунт, вирощування покривних культур і сівозміна, а також більш тісна інтеграція азотфіксуючих бобових культур. Ці заходи збільшують об`єм повернення вуглецю в ґрунт, підвищують його продуктивність, і сприяють його здатності утримувати вуглець.


Органічне сільське господарство / Колаж Organic.com.ua

Біорізноманіття

Фермери, що займаються органічним сільським господарством, одночасно й зберігають, й користуються біорізноманіттям на всіх його рівнях. На генетичному рівні традиційні й адаптовані види насіння та породи свійської худоби кращі через їхню здатність чинити опір захворюванням, а також адаптуватися до умов кліматичного стресу. На окремих рівнях зручнішими для застосування виявилися інші комбінації культур і худоби, адже вони більш оптимальні для сільськогосподарського виробництва з точки зору обігу поживних речовин та енергоємності.

На рівні екосистеми, збереження природних зон в межах та навколо органічних полів, а також відмова від використання хімікатів – все це створює відповідні умови для життя диких тварин. Часте застосування рідковикористовуваних видів (у більшості випадків в якості сівозміни для покращення плодоріддя ґрунту) зменшує ерозію агробіорізноманіття та створює більш здоровий генофонд – основу для адаптації майбутніх сортів та видів.

Система, що надає корм та прихисток, і відмова від використання пестицидів створюють сприятливі умови для приваблення нових поновлюваних колоній органічного середовища (як постійних, так і мігруючих), разом із дикою флорою та фауною (наприклад, птахи), а також корисних для органічної системи організмів (запилювачі та фаги).

Генетично модифіковані організми (ГМО)


Майбутнє за "органікою"

Використання ГМО в органічному сільському господарстві суворо заборонено на всіх стадіях виробництва та переробки органічних харчових продуктів.

Потенційний вплив ГМО на навколишнє середовище і здоров'я людини не вивчений до кінця, тому органічне сільське господарство щодо цього обирає упереджувальну політику, маючи на меті заохотити вирощування натуральних біологічних продуктів. Маркування "органічний" на продукті свідчить, що в процесі його виробництва й обробки не залучались ГМО. Споживач, який купує традиційний продукт, не може бути певним у відсутності ГМО в ньому, адже в багатьох країнах досі не дійсний закон про обов'язкове позначення ГМО в процесі виробництва продукту або в самому продукті.

Тим не менш, внаслідок розповсюдження ГМО в традиційному сільському господарстві й трансмісії ГМО в навколишнє середовище (наприклад, через пилок), органічне сільське господарство досить скоро не зможе гарантувати цілковиту відсутність ГМО в органічних продуктах.

Вплив на навколишнє середовище

Органічне сільське господарство позитивно впливає на природні ресурси, сприяє процесам взаємодії всередині агроекосистеми – це життєво важливо і для сільськогосподарського виробництва, і для охорони природи. Таким чином, формування, кондиціонування та стабілізація грунту, переробка відходів, утримання вуглецю, обіг поживних речовин, запилення та захист навколишнього середовища – це фактори, що позитивно впливають на екологію. Обираючи в магазині органічний продукт, споживач робить свій вклад у розвиток сільськогосподарської системи, яка значно менше забруднює навколишнє середовище. В умовах деградації природних ресурсів приховані витрати сільського господарства на навколишнє середовище на даний момент скорочуються.