Спалювання трави і листя: шкода для довкілля та людей, штрафи і міфи

13 квітня 2020 року Верховна Рада прийняла закон №556-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу)". Закон посилив відповідальність за забруднення повітря, знищення або пошкодження рослин, порушення вимог пожежної безпеки в полях і лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків. 15 квітня 2020 року його підписав президент Володимир Зеленський, і 17 квітня він набрав чинності. А рівно рік по тому вступила в дію нова система штрафів, закріплена Кодексом України про адміністративні правопорушення і Кримінальним кодексом України.

Зверніть увагу! Захист в полі і в засіках: пропозиція компанії BASF допоможе аграріям зберегти врожаї

Які покарання загрожують правопорушникам?

Закон вніс зміни до статей 77 та 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відтепер, зокрема, суттєво зросли штрафи:

• за порушення вимог пожежної безпеки в лісах
• за пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, що призвело до виникнення лісової пожежі
• за самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із природною рослинністю або її залишків та опалого листя на земельних ділянках, у смугах біля автомобільних доріг і залізниць та у парка

Також закон вніс зміни до статей 241 та 245 Кримінального кодексу України, згідно з якими зросли штрафи:

• за забруднення атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами
• за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, а також сухих дикорослих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом

Детальніше дивіться в інфографіці Агро24.

Штрафи за підпал трави / Інфографіка 24 каналу

Розвінчуємо міфи

Втім, останні події свідчать – навіть величезне збільшення штрафів не зупиняє українців від протиправних дій. За даними ДСНС лише за минулі два дні через спалювання трави і листя сталися значні пожежі у Хмельницькій, Полтавській, Житомирській, Миколаївській, Івано-Франківській, Львівській і Кіровоградській областях.

Коли порушників знаходять і "карають гривнею", вони, у більшості своїй, стверджують, що буцімто не знали про штрафи. Та все ж головна причина того, що громадяни палять суху траву і листя – заскоруглі міфи ніби це покращує стан ґрунтів, знищує шкідників і бур’яни та зовсім не шкодить довкіллю. Натомість такі аргументи – лише фейки, які поширюються з давніх давен. Тому експерти українського департаменту BASF Agricultural Solutions підготували інфографіку, на якій продемонстрували наслідки спалювання трави для ґрунтів та розвінчали популярні міфи.

Розвінчування міфів про спалювання трави / Інфографіа BASF

Ми в BASF завжди піклуємося про довкілля, – кажуть у компанії. – Адже високі врожаї – це комплексна робота аграріїв, виробників препаратів із захисту рослин та самої природи. Маючи в руках такі потужні ресурси як українські ґрунти, ми можемо отримувати рекордні прибутки. Звісно, якщо працюватимемо в синергії з довкіллям та одне з одним.

Спалювання вбиває ґрунт

Про те, що спалювання трави і листя серйозно шкодить, зокрема, ґрунту, одностайно говорять й інші експерти.

• При випалюванні знищуються всі органічні рештки, які є природною першоосновою для утворення гумусу, – сказала в коментарі 24 каналу президентка благодійного фонду "Життя" Оксана Савіцька. – Відмерла органіка є основним кормом для дощових черв’яків та інших корисних живих істот, що поселяються у поверхневому шарі ґрунту. А попіл, що утворюється при випалюванні, є згубним для цієї живності.

• Бездумне спалювання листя й сухої трави призводить до руйнації ґрунтового покрову, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми та зимуючі в листі корисні комахи, – пояснив президент ГО "Українська організація захисту споживачів послуг" Олег Тітамир. – Відтак, стрімко розплоджуються шкідники сільгоспкультур. До того ж знищення природної листяної підстилки, яку спалюють, призводить до збільшення в 2 – 4 рази промерзання ґрунту, а також – до ерозії чорноземного шару.

Не пали – компостуй! Бо нам цим дихати!

Акції з такими назвами (#НеПалиКомпостуй і "Нам цим дихати") відбуваються нині в Україні. Їхня мета – пояснити і переконати українців, що найкращий спосіб вирішити питання сухого листя і трави – компостування. Адже таким чином можна не лише утилізувати природні залишки, але й перетворити їх у корисну субстанцію – органічне добриво.

Акція "Нам цим дихати"

Так давно роблять в Євросоюзі, США, Великій Британії, Ізраїлі, Австралії, Японії, де сухостій вважають не проблемним сміттям, а цінним і корисним ресурсом. Крім того, в багатьох країнах опале листя і суху траву використовують у якості сировини у виробництві такої продукції як:

• біогаз (один з найекологічніших видів відновлювально палива)
• тверде паливо (пелети, брикети)
• будівельні матеріали
• папір
• біосорбенти (для очистки каналізаційних мереж і стоків)

Практична рекомендація: як зробити компост

• викопайте яму глибиною 0,5 м та шириною 1,5 м
• згребіть листя і траву, рівномірно пересипаючи їх землею
• залийте все водою та накрийте шаром землі завтовшки 10-20 см
• періодично перемішуйте
• компост готовий, коли перетворився в однорідну розсипчасту масу