Чому ЄС впроваджує більш жорсткі умови
У Європейській комісії повідомляють, що за результатами скоординованих дій при здійсненні контролю вантажів з медом та продуктами бджільництва під час ввезення на територію ЄС в 46% вантажів були виявлені ті або інші невідповідності. Крім того 57 % експортерів з третіх країн, яких піддали контролю, відмітили як підозрілих щодо фальсифікації меду сторонніми цукрами.
Читайте також Є загроза продовольчій безпеці: ЄС потрапив у нову залежність від Росії, – FT
Для покращення простежуваності ланцюга постачання меду та продуктів бджільництва на ринок Європейський Союз вирішив вжити невідкладні заходи. У ЄС посилять контроль з боку країн експортерів за операторами ринку.
З 30 листопада 2024 року мед та інші продукти бджільництва, призначені для споживання людиною, можуть ввозитися до ЄС, лише якщо вони відправляються, отримані та/або виготовлені в тих установах, які зазначені в списку від компетентного органу країни-експортера.
Що робити виробникам
У Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомили, що зацікавлені оператори ринку виробників меду та продуктів бджільництва мають за місяць звернутися до територіального органу Держпродспоживслужби. Там потужності операторів ринку внесуть до списків, з яких дозволений експорт до ЄС меду та продуктів бджільництва для споживання людиною.
Чому український мед за кордоном продають з європейським маркуванням
- Українські виробники меду втратили значний обсяг продукції через нестабільність партій, змушені продавати мед в Європу за низькими цінами.
- Стан бджільництва в Україні складний, індустрія зазнає втрат та виробничий потенціал продовжує зменшуватись.
- Україна експортує більшість свого меду на ринки Євросоюзу, але змушена розглядати диверсифікацію експорту на ринки США, Японії та інших країн.
- Український мед часто продають з європейським маркуванням за високими цінами, підкреслюючи потребу в створенні власних брендів та доданої вартості продукції.