Разом з імпортованою продукцією через морські та річкові порти, залізничним, автомобільним та авіатранспортом може потрапити небезпечний карантинний шкідник – капровий жук. Про це попереджає Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області.
Цікаво Найменший ризик: які культури вигідно вирощувати у посуху
Наразі шкідник на території України відсутній, але "потеплішання" клімату створило найсприятливіші умови для заселення та розвитку капрового жука, що вражає більшість зернових, бобових культур та продуктів їх переробки.
Дорослі жуки не харчуються та не літають. Термін життя личинки жука може становити до 150 днів. Вони рухливі, ховаються від світла, зерно перетворюють до порошкоподібного стану, здатні пробиратися до їжі через найщільніші перепони, прогризаючи поліетилен, крафт-папір та фольгу.
Колонії потомства капрового жука проявляють цілодобову активність, харчуючись без перерви. В результаті чого пошкоджене до такого стану зерно, продукти переробки набагато швидше уражаються пліснявими грибами, які псуються, виділяючи при цьому шкідливі і канцерогенні речовини.
При несприятливих умовах, критичному збільшенні популяції личинки впадають в діапаузу. Комахи заповзають в щілини, де завмирають на різний термін – від декількох тижнів до чотирьох років. Оживають вони після появи свіжого корму. Потомство капрового жука не гине при невеликих негативних температурах.
Наявність у рослинній продукції личинкових шкірок – найперше свідчення заселення її личинками. Також на наявність капрового жука вказує пошкоджене зерно (подрібнене в результаті живлення личинок), екскременти. У такому разі важливо дотримуватися суворих карантинних заходів та в разі виявлення негайно проводити заходи з локалізації та ліквідації.
Найрадикальнішим знищувальним заходом боротьби з капровим жуком залишається хімічна дезінсекція: волога, аерозольна або газова.